Олександрівський професійний аграрний ліцей П`ятниця, 29.03.2024, 11:55

Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS
Вітаю Вас Гість
   
Меню сайта

Форма входу

Новини нашого ліцею
[12.05.2023]
Краса Європи зачаровує (0)
[13.04.2023]
Країна писанкова (0)
[13.04.2023]
(0)
[21.03.2023]
ВІДБУДУЄМО КРАЇНУ РАЗОМ (0)
[05.01.2023]
4 січня 2023року (0)

Фото

Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

20.09.2022

ТЕМЕ: Формування професійно важливих рухових навичків для вибраної професії

Професійне навчання розглядають як процес управління діяльністю людини з опанування трудовими знаннями, умінням, навиками, розвитком професійних здібностей кваліфікованого працівника в цілому. Знання, уміння і навики людина може набути самостійно в процесі самонавчання. Треба знати психологічні механізми їх засвоєння.

У психології трудового навчання розрізняють такі види навиків: севсорно-перцептивні (навики сприймання — розрізнення форми букв під час читання, фонем при прослуховуванні, визначення відстані та швидкості руху на око); моторні (рухові); інтелектуальні (прийоми рішення задач).

Процес формування будь-якого навику має деякі загальні ознаки:

Перша ознака — об'єднання багатьох елементарних рухів (або інших елементів, наприклад, розумових актів) у єдине ціле. Об'єднують елементи дій у цілісне утворення на підставі закону формування тимчасових нервових зв'язків, які відкрив І. П. Пав лов. Навик означає утворення та функціонування в корі великих півкуль стійкої системи тимчасових нервових зв'язків, які називаються динамічним стереотипом. Вироблення динамічного стереотипу створює умови, за яких одночасно з автоматизованим актом може виконуватися складніша аналітико-синтетична діяльність.

Друга ознака — поступове усунення зайвих рухів (або елементів дій) і зменшення напруженості.

Третя ознака — перенесення уваги з процесу на результат праці. Наприклад, опанувавши навики написання слів, людина переносить увагу з того, як писати, на те, що потрібно зафіксувати на папері.

Четверта ознака — формування ритму виконання дій. Завдяки ритмічності людини, яка володіє навиком, може працювати довгий час без утоми.

П'ята ознака полягає в набутті широких можливостей довільно змінювати темпи роботи, усвідомлено прискорювати або сповільнювати їх [8].

Процес формування трудового навику охоплює такі основні етапи* передуючий етап, на якому людина отримує знання про склад дії, знаряддя й умови праці, створюється орієнтувальна основа дій; аналітичний — етап опанування окремими елементами дій; синтетичний — етап, на якому елементи об'єднуються в єдине ціле; етап закріплення й автоматизації дії, на якому прагнуть переключити увагу з процесу на результат праці та довільно регулювати темп роботи (рис. 11.1).

Навики утворюються в результаті вправ — цілеспрямованих і систематичних повторень дій. Розрізняють вправи: навчальні — спрямовані на

Основні етапи формування навиків

поглиблення розуміння принципу утворення навику, програми дій; тренувальні — забезпечують автоматизацію дій і проводять в умовах, які поступово ускладнюються.

Результати вправ можна зобразити графічно, у вигляді кривої кількісних показників успішності виконання дій, які опановують, — кривої вправ, яка дає змогу контролювати не тільки результат, й сам процес засвоєння трудового навику.

Будуючи криві вправ, по горизонтальній осі відкладають порядкові номери вправ, а по вертикальній — які-небудь із кількісних показників (кількість роботи, яка виконана за одиницю часу, кількість помилок, які допущені під час виконання вправ, час, затрачений на кожну вправу).

На підставі даних про труднощі в опануванні навику вибирають відповідний прийом зняття: навчальні вправи, які застосовують при недостатньо чіткому виконанні або припусканні елементарних дій; тренувальні вправи, які виконують у випадку труднощів щодо засвоєння темпу, ритму діяльності; введення термінової інформації, яку застосовують у випадку недостатньо чіткого аналізу сигналів зворотного зв'язку, які надходять під час виконання трудових дій; психологічно обґрунтований інструктаж — активно відтворює словесний зміст одержаних інструкцій з одночасним виконанням певних дій, його застосовують, коли виникають труднощі об'єднання в єдиний образ засвоєних уявлень про навики і безпосередні відчуття, які виникають під час роботи; письмовий інструктаж використовують у разі виникнення труднощів у плануванні необхідних складних розумових дій.

Ефективне формування навику відбувається в умовах формування орієнтовної основи дії професійного вміння. Під орієнтувальною основою дії розуміють сукупність відображених людиною об'єктивних умінь, на які вона реально орієнтується під час виконання дії.

Повний розвернутий план орієнтувальної діяльності як її нормативний зразок при формуванні конкретного професійного уміння фіксується в "навчальній карті" (НК), яку спеціально розробляють.

21.09.2022

ТЕМА: Класифікація видів легкої атлетики

Легка атлетика включає в себе 5 основних видів - ходьбу, біг, стрибки, метання і багатоборство, в кожному з яких, у свою чергу, є ряд різновидів. В останній спортивної класифікації з легкої атлетики у жінок налічується 50 видів, що проводяться на стадіонах, шосе і пересіченої місцевості, та 14 видів спорту, що проводяться в приміщеннях; у чоловіків - 56 і 15 видів відповідно.

За структурою легкоатлетичні види спорту ділять на циклічні, ациклічні і змішані, а з точки зору переважного прояву фізичних якостей: швидкісні, силові, швидкісно-силові, швидкісної витривалості, спеціальної витривалості.

До циклічним видам легкої атлетики, тобто вимагає багаторазового прояви одного і того ж циклу руху, відносяться ходьба і гладкий біг. До ациклічним видам, що складаються з різних циклів руху, відносяться легкоатлетичні стрибки і метання, а до змішаних видів - бар'єрний біг, біг з перешкодами, кросовий біг.

Ходьба - природний спосіб пересування людини. Спортивна ходьба відрізняється від звичайної як більшою швидкістю, так і своєрідною технікою, яка забезпечує значну швидкість і економічність руху. При систематичних заняттях спортивною ходьбою активізується діяльність серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, підвищується працездатність, розвиваються фізичні якості, виробляються такі вольові якості як цілеспрямованість, завзятість, уміння переносити труднощі, боротися з втомою, неминуче виникаючим в процесі тривалих змагань.

Спортивна ходьба класифікується в залежності від місця проведення змагань (доріжка стадіону, шосе). На стадіоні скороходи змагаються на дистанціях 3 км, 5 км, 10 км, 20 км, 50 км і в годинної ходьби, а по шосе на 15 км, 20 км, 25 км, 30 км і 50 км. Учасники змагань зобов'язані дотримуватися певних правил, головне з яких - постійний контакт спортсмена з доріжкою (опора однією або обома стопами). При появі безопорного положення (фаза польоту), коли спортсмен фактично переходить на біг, згідно з правилами, він знімається зі змагань.

Біг - природний спосіб найбільш швидкого пересування людини - є головним видом легкої атлетики. Зазвичай саме біг буває головною частиною всіх змагань. Крім того, біг є складовою частиною багатьох інших легкоатлетичних вправ, таких як: стрибки в довжину, висоту, з жердиною, метання списа. Також біг використовується як важливий засіб тренування в інших видах спорту.

Застосовуючи на заняттях різні форми бігу, змінюючи довжину дистанцій і швидкість їх пробіганий, можна досягти великих результатів в цілеспрямованому впливі на організм що займаються. У процесі тренування відбуваються позитивні функціональні та морфологічні зміни в багатьох системах організму, особливо в серцево-судинній і дихальній системах; розвиваються і удосконалюються фізичні якості. Фізіологічні зрушення в організмі визначаються інтенсивністю та тривалістю тренувальної роботи.

Тренування в спринтерському і бар'єрному бігу сприяє розвитку сили, швидкості, координації рухів. Виконуючи роботу максимальної інтенсивності, спринтери і бар'єрист досягають високого рівня анаеробної продуктивності. Біг на середні і довгі дистанції пред'являє великі вимоги до функцій дихання і кровообігу. У процесі тренування у спортсменів, виступаючих на цих дистанціях, відбувається значне зростання серцевої продуктивності і кисневого обміну за одиницю часу. Марафонський біг відноситься до роботи помірної інтенсивності. Поряд з функціональним вдосконаленням він сприяє зростанню аеробних можливостей спортсменів.
Крім значного впливу на різнобічний фізичний розвиток організму людини біг служить прекрасним засобом зміцнення здоров'я, активного відпочинку, має гігієнічне значення. Одним з таких засобів є тривалий біг з невеликою швидкістю в лісі, парку або по пересіченій місцевості.
У легкій атлетиці біг підрозділяється на гладкий, з перешкодами, естафетний і в природних умовах. Гладкий біг проводиться на біговій доріжці по прямій або по колу на певну дистанцію або на час. У гладкому бігу розрізняють біг на короткі дистанції від 30 до 400 м, на середні - від 500 до 2000 м, на довгі - від 3 000 до 10 000 м, на наддовгі - 20 км, 25 км, 30 км, годинний і двогодинної біг .

Біг до 400 м включно проводиться по окремих доріжках для кожного бігуна. Біг на інші дистанції проводиться за загальною доріжці. Час, витрачений на проходження встановленої дистанції, фіксується секундоміром. У часовому і двогодинному бігу, обмеженому часом, результат визначаться завдовжки дистанції (в метрах), пройденої за цей час.

Біг з перешкодами має два різновиди: 1) бар'єрний біг, проведений на біговій доріжці на дистанціях 60, 80, 100, 110, 200, 300 і 400 м з однотипними перешкодами, розставленими рівномірно на дистанції; 2) власне біг з перешкодами (стипль- чез) на дистанціях 1500, 2000 і 3000 м.

Естафетний біг - командний біг, в якому дистанція розділяється на етапи. Різновиди естафетного бігу залежать від довжини і кількості етапів: а) на короткі дистанції - 460 м, 4100м, 4200 м, 4400 м, б) на середні дистанції - 5500 м, 3800 м, 4800 м, 101 000 м, 41 500 м; в) на змішані дистанції - 400 + 200 + 200 + 100 м, 800 + 400 + 200 + 100 м. Крім того, широко культивуються естафети вулицями міст з довільною довжиною етапів.

До бігу в природних умовах відноситься крос по пересіченій місцевості на найрізноманітніші дистанції (від 500 м до 14 км), а також біг по шосе 15, 20, 30 км і 42 км 195 м (марафонський біг).
Стрибки в легкій атлетиці поділяються, залежно від подоланого (вертикального або горизонтального) простору, на стрибки у висоту і з жердиною, стрибки в довжину та потрійний стрибок. Вони виконуються з місця та з розбігу. Стрибки з місця не включені в змагання, а використовуються як засіб тренування і в якості тестів для визначення рівня фізичної підготовленості.

Стрибки в довжину виконуються різними способами: а) «зігнувши ноги»; б) «прогнувшись»; в) «ножиці». У стрибках у висоту планка може долатися наступними способами: «перешагіваніем», «перекатом», «хвилею», «перекидним», «Фосбері-флоп».

Потрійний стрибок складається з послідовно виконуються «стрибка», «кроку» і «стрибка». Стрибок з жердиною вчиняється за допомогою рухомої опори - жердини.

При заняттях легкоатлетичними стрибками вдосконалюється вміння володіти своїм тілом і концентрувати зусилля; розвиваються швидкісно-силові якості, стрибучість, які необхідні не тільки легкоатлетам, але і представникам інших видів спорту (баскетболістам, волейболістам і т. д.).

Метання - це вправи швидкісно-силового характеру, метою яких є переміщення снарядів у просторі на можливо більшу відстань. Метання характеризуються максимальними короткочасними (вибуховими) зусиллями не тільки м'язів плечового пояса, тулуба, але і ніг.
Метання класифікуються в залежності від характеру розбігу і способу виконання на 3 види: 1) з розбігу кидком із-за голови - метання списа, гранати; 2) з розгону снаряда обертанням - метання диска, молота; 3) з повороту або зі стрибка поштовхом - штовхання ядра.

Заняття метаннями сприяють розвитку швидкісних, силових, швидкісно-силових якостей, гнучкості, координації рухів.

Легкоатлетичне багатоборство складається з різних видів бігу, стрибків і метань. Називають багатоборстві за кількістю вхідних в нього видів (семиборство, десятиборстві і т. д.).
Класичними видами багатоборства є: у чоловіків - десятиборстві, у жінок - семиборстві. До складу десятиборства входять: 100 м, довжина, ядро, висота, 400 м, 110 м з / б, диск, жердина, спис, 1 500 м. У жінок у семиборстві входять наступні види: 100 м з / б, ядро, висота , 200 м, довжина, спис, 800 м. До некласичним видам багатоборства відносяться: восьміборье для юнаків (100 м, довжина, висота, 400 м, 110 з / б, жердина, диск, 1 500 м); п'ятиборство для дівчат (100 м з / б, ядро, висота, довжина, 800 м). Види, які входять до складу багатоборства, визначаються спортивною класифікацією, заміна видів не припустима.

Багатоборства пред'являють дуже високі вимоги до займаються. Крім високої технічної майстерності їм потрібні швидкість спринтера, сила метальника, стрибучість і спритність стрибуна, гнучкість і сміливість бар'єриста і жердинників, витривалість бігуна на середні дистанції. А виконання програми багатоборства в цілому вимагає загальної витривалості і високого рівня вольових якостей.

22.09.2022

ТЕМА: Особливості гігієни легкоатлета

 

Легкая атлетика является одним из самых массовых и популярных видов спорта. Она включает в себя ходьбу, бег, бег с барьерами, прыжки, метания, легкоатлетические кроссы. Бег и спортивная ходьба относятся к стереотипным циклическим движениям, метание и прыжки — к ациклическим, а кроссы — к ситуационным движениям. Динамический характер легкоатлетических упражнений оказывает всестороннее воздействие на скелетно-мышечную систему, нервную, сердечно-сосудистую и дыхательную системы, что особенно ценно в гигиеническом отношении.

По структуре и физиологическому воздействию на организм легкая атлетика делится на две основные группы:

• преимущественно аэробной направленности (стайерский, марафонский бег, спортивная ходьба);

• требующие преимущественно скоростно-силовых качеств и анаэробной направленности (спринт, метание, прыжки).

Бег на средние дистанции занимает промежуточное место, его физиологическое воздействие на организм спортсмена зависит как от аэробного, так и анаэробного обеспечения.

При планировании распорядка дня легкоатлетов необходимо учитывать следующее. В утренние часы желательно больше времени отвести на бег и беговые упражнения. После зарядки обязательно выполняются водные процедуры. При двухразовых тренировках в день между ними должен быть достаточный перерыв для отдыха, во время которого следует использовать различные средства восстановления.

Одежда спортсменов летом — майка, трусы, легкий тренировочный костюм, светлый головной убор. В ненастную дождливую погоду необходим тренировочный костюм из ветрозащитной и непромокаемой ткани. В холодную погоду следует надевать теплый тренировочный костюм, шерстяной свитер, термобелье, теплую шапку и перчатки.

При подборе обуви учитывают время года, вид упражнений и беговую поверхность. Для занятий в помещении и на открытом воздухе в теплое время используют специальные легкоатлетические кроссовки для каждого вида состязаний. Для толкателей ядра и метателей молота туфли должны иметь толстую эластичную подошву, а для метателей — пяточные и подошвенные шипы. Для них также рекомендуются туфли, закрывающие голеностопный сустав.

Чтобы предотвратить потертости при ходьбе и беге на длинные дистанции, необходимы одежда и обувь, которые уже многократно использовалась во время тренировочных занятий. Перед ходьбой и бегом на длинные дистанции рекомендуется смазывать кремом пальцы ног, промежность и подмышечные впадины.

Питание легкоатлетов-бегунов строится с учетом общих гигиенических положений. Пища бегунов на короткие и средние дистанции, прыгунов и метателей должна быть богата продуктами, содержащими белки, углеводы, витамины группы В, фосфор (мясо, рыба, молочные изделия, сыр и др.). У бегунов на длинные дистанции в связи со значительным расходом энергии и высокой интенсивностью процессов калорийность пищи увеличивается на 10—15 %. Во время длительных соревнований в некоторых видах легкой атлетики (десятиборье, пятиборье, прыжки с шестом) в перерывах целесообразно принимать хорошо усваиваемую калорийную пищу. Кроме питательных смесей и напитков можно употреблять крепкие бульоны, сладкий чай, белково-глюкозный шоколад.

Занятия легкой атлетикой могут проводиться на местности, на открытых (стадион, специальные площадки) и крытых (легкоатлетические манежи) спортивных сооружениях. При занятиях на местности рекомендуется выбирать места в зеленом массиве, расположенные вдали от промышленных предприятий, загрязняющих воздух. Тренировки на длинные дистанции желательно проводить за пределами города по грунтовым дорогам при обязательном обеспечении безопасности движения спортсменов.

Основные гигиенические требования к открытой легкоатлетической дорожке: покрытие синтетическим материалом, обладающим хорошими деформационными свойствами; прочность; чтобы легко поддавалась уборке, не требовала постоянного ремонта. Наиболее распространенными синтетическими покрытиями являются арман, тартан, рекортан, регупол. Различные виды синтетических покрытий влияют на технику движений и скелетно-мышечную систему спортсменов, вызывая определенные изменения. Поэтому в процессе подготовки легкоатлетов необходимо осуществлять постепенный переход с одного покрытия на другое. В противном случае могут возникать воспаления надкостницы и болезненные ощущения в коленных суставах и суставах стопы.

Место для прыжков в длину состоит из дорожки для разбега, бруска отталкивания, места приземления и зоны безопасности. Брусок для отталкивания (20 х 122 см) вкапывается вровень с поверхностью дорожки. Края ямы обшиваются мягким материалом и выступают на 5 см от земли. Песок в яме насыпается до уровня дорожки разбега. По обе стороны дорожки и вдоль боковых бортов ямы должна находиться зона безопасности шириной не менее 1 м, свободная от посторонних предметов; за ямой — шириной не менее 3 м.

Место для прыжков в высоту состоит из сектора для разбега, места приземления, зоны безопасности, стоек. Размеры зоны безопасности по всем направлениям не менее 1,5 м. Основой места приземления служат мягкие поролоновые маты, уложенные до высоты 0,5—0,75 м.

Место для метания диска, молота, толкания ядра состоит из горизонтальной площадки (круга), окруженного металлической сеткой, деревянного сегмента и сектора для приземления снаряда. Поверхность круга выполняется из бетона или асфальта.

В крытых легкоатлетических манежах беговые дорожки, места для прыжков и метаний должны отвечать указанным выше требованиям. Температура воздуха поддерживается на уровне 14°, а относительная влажность — не более 60 %.

Для предупреждения спортивного травматизма следует учитывать, что у легкоатлетов наблюдаются следующие типичные травмы. У спринтеров и прыгунов в длину чаще всего происходят растяжения и надрывы двуглавой и четырехглавой мышц бедра и икроножной мышцы. У прыгунов в высоту типичные травмы — растяжение связок голеностопного и коленного суставов, радикулоневриты, а также травмы шейного отдела позвоночника, возникающие при прыжках стилем «фосбюри-флоп». Бегуны на средние дистанции больше всего страдают хроническими заболеваниями сухожилий и мышц стопы и голени (тендовагинит, паратенонит ахиллова сухожилия, сухожилий большеберцовой и икроножной мышц). У метателей нередки растяжения связочного аппарата кисти, лучезапястного, локтевого и плечевого суставов, наблюдаются также повреждения мышц спины.

Профилактика спортивных травм у легкоатлетов предусматривает надлежащие санитарно-гигиенические условия во время занятий, правильный подбор одежды и обуви, соблюдение мер безопасности при проведении тренировок и соревнований, а также методически правильное построение занятий с обязательным выполнением тщательной разминки. Каждый вид легкой атлетики (кроме многоборья) имеет определенную относительно узкую функциональную направленность, где определяющей является какая-либо одна мышечная группа. Поэтому для поддержания двигательных качеств других мышечных групп на высоком функциональном уровне необходимы компенсирующие упражнения. Для прыгунов, бегунов, ходоков это упражнения для мышц рук, плечевого пояса, корпуса, позволяющие усилить мышечный корсет позвоночника и предупредить его повреждения. С целью профилактики плоскостопия в утреннюю зарядку, а также в разминку на каждой тренировке следует включать упражнения для свода стопы.

В целях быстрейшего восстановления работоспособности спортсменов после тренировки широко используются различные комплексы восстановительных средств с применением водно-тепловых процедур, различных видов массажа, ультрафиолетового облучения, аэроионизации, баромассажа и др.

 

Пошук


Запрошуємо здійснити мрію - отримати першу трудову спеціальність:


Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва; слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; водій автотранспортних засобів категорії «С»



Слюсар з ремонту автомобілів, водій автотранспортних засобів категорії «С»;


Оператор комп’ютерного набору; Конторський службовець (бухгалтерія)

Електрогазозварник, водій автотранспортних засобів категорії «С»;


Copyright MyCorp © 2024
Конструктор сайтів - uCoz